від несподіванки

несподіваність, раптовість, наглість, нагальність. От внезапности (от неожиданности) - від несподіванки. [Внезапность этой перемены - раптовість (наглість і т. и.) цієї зміни].

* * *

1) рапто́вість, -вості, на́глість, -лості; нага́льність, -ності; несподі́ваність

2) ( неожиданный случай) несподі́ванка

1) (свойство, качество) несподіваність, (редко) неспогаданість, (внезапность) раптовість, наглість (-ости);

2) (неожиданное событие сюрприз) несподіванка. [Приємна несподіванка: не ждав тебе з своїй домі бачити (Л. Укр.). Хотів тебе несподіванкою здивувати (Грінч.). Не треба казати, нехай це несподіванкою буде (Коцюб.). Розгублений і спантеличений несподіванкою випустив з рук рушницю (Кирил.)]. От -ти - з несподіванки, (диал., собств., исподтишка) спотання. [Трохи почервонівши з несподіванки (Грінч.). «Ой!» - тихенько з несподіванки (Головко). Схвачується мов опечений, - він спотання не добрався до правдивої тями того жарту (Н. Лев.)].

* * *

1) (качество, свойство) неспо ді́ваність, -ності; рапто́вість, -вості

2) ( неожиданное событие) несподі́ванка

1) випадко́вість, -вості; ( неожиданность) несподі́ваність, -ності, несподі́ванка

2) ( случай) ви́падок, -дку

1) (сіпатися, тремтіти) to shake, to tremble; ( від несподіванки) to start; ( від болю) to wince, to flinch; (від переляку, радості) to jump out of one's skin; ( від страху) to shudder, to creep

2) тк. док. ( завагатися) to waver, to falter, to flinch

1) єднальний сполучник і, й, та

2) протиставний сполучник а, та, але

3) у питальних реченнях передає здивування, перехід до іншої думки і, невже, а

4) замість частки to між деякими дієсловами

5) в емфатичних зворотах все-таки, проте

* * *

1) з'єднує однорідні члени речення е цілі речення, e, з

2) з назв пepeв. предметів харчування е побуту утворює сполучення, часто вживані з дієсловом в oдн. e з невизначеним артиклем з; aмep. прост. в усічених словосполученнях з

3) утворює багатозначні числа; приєднує дріб до цілого числа, з

4) розм. приєднує інфінітив до дієслів go, come, try, деяких інших, вказує на мету, намір для того щоб,; після дієслова go вносить у висловлювання елемент несподіванки; приєднує прикметники nice, good до інших прикметників, надає їм підсилювального значення

5) з'єднуючи два однакових слова, підкреслює розходження в якості, властивостях; значення множинності або тривалості процесу

6) у сполученнях

7) приєднує слово або речення, що додає що-небудь логічно безпосередньо не пов'язане з висловленою думкою додаткове повідомлення e; до того ж, при цьому; повідомлення, що має значення результату, наслідку a; після дієслів у наказовому способі вводить речення, що виражає неминучий наслідок e уживається при протиставленні a

8) на початку питального речення виражає подив, невже; позначає перехід до нової думки a

1) з'єднує однорідні члени речення е цілі речення, e, з

2) з назв пepeв. предметів харчування е побуту утворює сполучення, часто вживані з дієсловом в oдн. e з невизначеним артиклем з; aмep. прост. в усічених словосполученнях з

3) утворює багатозначні числа; приєднує дріб до цілого числа, з

4) розм. приєднує інфінітив до дієслів go, come, try, деяких інших, вказує на мету, намір для того щоб,; після дієслова go вносить у висловлювання елемент несподіванки; приєднує прикметники nice, good до інших прикметників, надає їм підсилювального значення

5) з'єднуючи два однакових слова, підкреслює розходження в якості, властивостях; значення множинності або тривалості процесу

6) у сполученнях

7) приєднує слово або речення, що додає що-небудь логічно безпосередньо не пов'язане з висловленою думкою додаткове повідомлення e; до того ж, при цьому; повідомлення, що має значення результату, наслідку a; після дієслів у наказовому способі вводить речення, що виражає неминучий наслідок e уживається при протиставленні a

8) на початку питального речення виражає подив, невже; позначає перехід до нової думки a

ёкнуть и ёкнуть

1) (трепетать, дрогнуть, о сердце) тьохкати, тьохнути, йойкнути. [Серце так і тьохка. Серце тьохнуло і замерло. Тьохнуло в серці. Йойкнуло всередині з несподіванки (Коц.)];

2) (безлично о звуке) кевкнути. [Як махнув під бік, то стара й зуби стяла, лиш кевкнуло (Свидн.)].

* * *

несов.; сов. - ёкнуть

1) ке́вкати, ке́вкнути

2) ( о сердце) тьо́хкати, тьо́хнути, те́нькати, те́нькнути

и Ото предл. с род. п. від (и од), з чого. От Киева до Львова - від Київа до Львова. От села до села - від села до села. От Кубани до (самого) Сана-реки - від Кубани (аж) до Сяна- річки (аж по Сян-ріку). Далеко от города - далеко від міста. Недалеко от города - недалеко міста, недалеко від міста. Ветер от севера - вітер із півночи. От оврага во все стороны шли разветвления - від яру на всі боки тяглися (розбігалися) рукави (відноги). От одного к другому - з рук до рук, з хати до хати. От понедельника до среды - від понеділка до середи. Время от времени - від часу до часу, часом, часами. День ото дня - з дня на день, з днини на днину, день одо дня. Час от часу - що-години. Год от году - від року до року. От самого утра - від (з) самісінького ранку. От вчерашнего дня - від (з) учорашнього дня. Письмо от 10 января - лист від (з) десятого січня (з дня десятого місяця січня). От 12-ти до 2-х часов - від (з) 12-ої до 2-ої години. Мои часы отстали от ваших на 10 минут - мій годинник зостався позад (проти) вашого на 10 хвилин. От первого до последнего - від (з) першого до останнього. Письмо от сына - лист від сина. Наследство от отца - спадщина (спадок) від батька. Евангелие от Матфея - євангелія від Матвія. Им должно быть предоставлено помещение от общества - вони повинні мати хату з громади. Я не ожидал этого от тебя - я не сподівався такого від тебе, не сподівався такого по тобі. Едва убежал от него - насилу від нього втік. Кланяйтесь ему от меня - вклоніться йому від мене. Отойди, отстань от меня - відійди, відчепися від мене. Отличить друга от врага - відрізнити друга від ворога. Убегать, исчезать от чьего лица, от кого - бігти, гинути з-перед кого. [Як зайці бігтимуть вороги з-перед тебе (Леонт.). І пішов сатана з-перед Господа]. Убери от лошади сено - прийми з-перед коня сіно. Не убегу ж я один от стольких людей - не втечу-ж я один перед стільки (стількома) людьми. Защищаться от врагов - боронитися проти ворогів. Укрыться, защититься от холода, от ветра - сховатися, захиститися від холоду, від вітру. Пострадать от засухи, от града - потерпіти від суші, від граду. Загореть от солнца - засмагнути від сонця, засмалитися на сонці. Спасти, -тись от смерти - вратувати, -ся від смерти. Оправиться от болезни - поправитися, одужати, вичуняти від хороби. Вылечить, - ться от ран - вигоїти, вигоїтися від (з) ран. Лекарство, средство от чего-л. - ліки, засіб проти чого и на що. Он получил отвращение от чего-л. - верне його від чого, відвернуло його від чого, взяла його нехіть (відраза) до чого. Умирать, погибать от голода - голодом, з голоду мерти, гинути. Умереть от тифа, от холеры, от тяжёлой болезни, от ран - умерти з тифу, з холери (на тиф, на холеру), з тяжкої хороби, з ран. Изнемогать от смертельных ран - на рани смертельні знемагати. Изнемогать от сна - на сон знемагати. Остолбенеть от ужаса, от страха, от неожиданности - скам'яніти з жаху, з страху, з переляку, з переполоху, з несподіванки. Плакать от радости, от счастья, от горя, от стыда и т. п. - плакати з радости (з радощів), з щастя, з горя, із (в)стиду, з сорома и т. п. Боль от жестокого оскорбления - біль з тяжкої образи. Посинеть от ярости, от холода - посиніти з лютости, з холоду. Задыхаться от гнева - задихатися з гніву. Глава опухли от плача (от слёз) - очі понапухали з плачу. От всего сердца, от души желаю вам (благодарю вас) - з (від) щирого серця, з душі бажаю вам (дякую вам). Горе от ума - горе з (великого) розуму. От глупости сделать что - з дуру зробити що. От чего это произошло - з чого це сталося (скоїлося). От этой песни у меня сердце холодеет - з цієї пісні в мене серце холоне. От одной мисли об этом у меня… - на саму згадку (з самої згадки) про це в мене… Произойти от кого - піти з кого. [З його усі ті і Савлуки пішли по світу (М. Вовч.)]. Это бычок от нашей коровы - це бичок з-під (и від) нашої корови. Доход от торговли, от продажи - прибуток із торговлі (з торгу), з продажу. От роду - з роду. От природы умный ребёнок - з природи розумна дитина. Отказываться, -заться от чего - відмовлятися, відмовитися від чого, зрікатися, зректися чого.

* * *

предл. с род. п.; тж. ото

1) від, од, з, із

2) (при обозначении причины, повода) від, од ( реже), з, із, зі, зо

3) (при обозначении источника чего-л.) від; з

розгублюватися, метушитися, плутатися, заплутуватися, застигнути від несподіванки, збиватися з пантелику, панікувати.